Четвер 13 грудня 2018

121438616 Happy Easter 1 24

Увійти Зареєструватися

Авторизуватися

Логін *
Пароль *
Запам'ятати мене

Створити акаунт

Поля, помічені зірочкою (*) обов'язкові.
Справжнє ім'я *
Логін *
Пароль *
Повторіть пароль *
Email *
Повторіть email *

Дримба закарпатця зберігається навіть у віденському музеї

p1010057 0Ремесла помирають, як люди. Чимало дрібних виробництв готових товарів давньої минувшини кануло у Лету. І все-таки ще знаходяться на Міжгірщині диваки, які прагнуть відродити народний промисел.

 

Василь Гичка з Річки з розряду тих людей, які неспроможні сидіти без діла – до яких лиш справ не липнуть його роботящі руки і за пенсійного віку! То на далекі заробітки гайне, не кажучи, що на домашньому обійсті активно займається всіляким ґаздуванням. І у проханні у чому-небудь підсобити, як правило, безвідмовний – чим може,  допоможе.

Якось і дружина-педагог Христина попросила посприяти в одній справі. Під її керівництвом у місцевій школі засновано учнівський фольклорно-етнографічний ансамбль «Верховиночка», географія популярності котрого є досить широкою. Бо славу діти-артисти завоювали як красними співучими голосами, так і екзотичним сценічним вбранням. А одяг у них не сучасний, модерний, а давній. Добре, що камізельки, сукні, намиста-пацьорки збереглися у бабусиних скринях на горищах, та й білосніжні гуні у підполонинському селі дотепер тчуть і виготовляють. Та ба, личаки – м’яке селянське взуття з шматків шкіри чи гуми без пришивної підошви, які зазвичай носили з онучами або вовняними капцями, прив’язуючи до ніг мотузками-волоками, – не те, що не залишилися спадкоємцям старожитності, але, відверто кажучи, вони не такі вже й довговічні. Особливо зношуються, коли нині аматори сцени у них регулярно на концертах іскрометно витинають танець-увиванець, що зветься “Волошин”. Бездоганно у короткий термін чоловік виконав жіноче замовлення, аж любо було глянути на постолики.

— Секрету у виготовлені предковічного взуття ніякого, — зізнається 63-річний постоляр і додає, що ремісництву навчився ще з дитинства, коли якщо не в кожній другій, то третій оселі рідного осідку водився швець. Сам, каже, у них не лише скотарив, але й в школу ходив у ранні роки. Пригадує, що в давноминулі часи селяни мали по дві пари личаків: одні на робочі дні, інші – вихідні. І були вони різної якості. Якщо за сировину слугувала автомобільна шина, яку спочатку драчували, а потім з верхньої частини обода стібали гумові равлики, а нижньої – полотняні, то виглядали сякими-такими. А коли  напівфабрикатом вже ставала свиняча чи коняча шкіра – то визирали гонорово доброт­ними. Жіноцтво вдавалося навіть до шику, припараджуючи свої постільці до весіль чи фашанок (сільські танці), церкви на службу Божу в святковий спосіб – волоки плели з вовни, а відтак їх фарбували. “Файно наші діди і баби давно знали казати: постолом добро возять або носять”, — резюмує співрозмовник-кустар.

А ще Василь Гичка знає майструвати дримби. Колись такий музичний інструмент, що і в кишені мало місця займає, чарівною мелодією бринів у кожній верховинській хижі, а особливо серед сільських пастушків. Але зараз рідко його звук зачуєш. Проте є ще любителі народної музики, яким кортить прикласти до губ мініатюрну річ, щоб звеселити душу і серце милозвучним мотивом. І знову звертаються клієнти до річанця-майстра, бо в нинішніх крамницях її не знайде покупець. В кліп ока годен створити досконалого ґатунку дримбу,  були під руками тільки нехитромудрі заготовки. А це – мідь або алюміній для так званого кросинця, а для жала – пружина з давнього військового кашкета чи будильника, яку тонко виточує, щоб звук був дзвінким. Безліч дримб пан Василь уже надарував своїм друзям, знайомим і, звісно, все тому ж шкільному ансамблю, яким диригує дружина. А один з інструментів  помандрував в Австрію як експонат музею щипкових інструментів, який діє у Відні.

Пан Василь — оптиміст у своєму старовинному хобі. Стверджує, що допоки народ дорожить минувшиною, то його ремесла матимуть шану.

Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ, Міжгірський район,

Фото автора, газета «Новини Закарпаття»

Додати коментар

Не дозволяються нецензурні слова!

Захисний код
Оновити

cc s 3

Контакти

Україна, Закарпатська область

м. Берегово.

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Телефон: (066) 915-41-57

 

Інформація

Копіювання інформації дозволяється тільки зі зворотнім посиланням.

Правила користування сайтом
Реклама на сайті

Copyright

© 2013 Всі права належать beregszasz.com.ua.

Дизайн і розробка: 

Сайт створено веб-студією Best-Studio

best-studio.com.ua

E-mail підписка

Ви маєте можливість підписки за допомогою електронної пошти.