Вівторок 19 червня 2018

121438616 Happy Easter 1 24

Увійти Зареєструватися

Авторизуватися

Логін *
Пароль *
Запам'ятати мене

Створити акаунт

Поля, помічені зірочкою (*) обов'язкові.
Справжнє ім'я *
Логін *
Пароль *
Повторіть пароль *
Email *
Повторіть email *

У Берегові відбулася перша виставка картин Галини Рогач (Фото)

12049393 141187206236150 4080731185119182911 nНа рідкість дивно-трагічна спонука писати картини появилася в уродженки Донбасу і нинішньої берегівчанки Галини Рогач. Сьогодні з її картинами, писаними олійними фарбами, можна ознайомитися на її першій персональній виставці у фойє Будинку культури

Вона переїхала в наше місто далеко до початку кривавих подій, бо полюбила карпатський край ще будучи студенткою. Тут і знайшла свою вірну половинку – чоловіка Василя, родом із Верхнього Студеного, а три роки тому народила сина Олексика. Її рідня залишилася у тимчасово окупованій зоні на лівому березі Сіверського Донця в прикордонній (надіємося, тимчасово) смузі. Про те, як сталося, що вона, економіст та медик за фахом, у дорослому віці без спеціальної підготовки й освіти почала на цілком професійному рівні малювати, розповіла нам сама художниця

–    Галино Василівно, як можете пояснити цей феномен появи такого рідкісного дару?

–    Відверто кажучи, я й сама не розумію, що на мене найшло, чому почала займа¬ти¬ся живописом.  Мені, до речі, часто задають це питан¬ня, і я на нього відпові¬даю однозначно: якогось особли¬во¬го таланту не маю. Є просто величезне бажання творити. До слова, я переконана, що кожна люди¬на по-своєму та¬ла¬но-вита і може досягнути величезних успіхів завдяки працелюбству. Переконана, що в мистецтві, як і в будь-якій іншій галузі творчості  – усього один один відсоток таланту (який є в кожного) і 99 відсотків наполегливої праці.

–  Добре, поставлю питання в контексті вашої відповіді: як появилося нестримне бажання малювати картини та ще й олійними фарбами?

– Знаєте, є відоме прислів’я: не було щастя та нещастя допомогло… Це – саме про мене. У минулому році, у самий пік братовбичої війни на моїй малій батьківщині, спілкування із рідними перервалося. На той час там пропали не тільки мобільний зв’язок, а й електрика, газ, вода, тобто все необхідне для нормального життя. Мені залишалося тільки надіятися, що з моїми батьками все буде гаразд. Якось мені подзвонила подруга й, захлинаючись від сліз, повідомила, що всю нашу вулицю накрило „Градом” і більшість будинків зруйновано, у тому числі й дім моїх батьків. Із тих пір я не могла собі знайти місця. Проплакала добу підряд, і єдина надія була на надзвичайну інтуїцію матері: вона часто відчувала біду ще до того, як лихо появлялося на горизонті. Пізніше виявилося, що на цей раз шосте почуття її також не підвело: за пару хвилин до обстрілу вони заховалися у підвал родичів-сусідів, та й  наша хата залишилася цілою, тільки сотні осколків порешетили дах, вікна, стіни…
Про те, що батькі цілі й неушкоджені пережили артобстріл, я дізналася значно пізніше, а за весь час, поки не мала звістки про рідних, спокою не було. От тоді якось спонтанно заполонила думка: я хочу малювати. Спочатку чоловік скептично, з іронією сприйняв моє бажання, але згодом переконався, що це мене відволікає від нав’язливої думки про те, що з батьками могло статися нещастя. Більше того, почав допомагати в придбанні художницьких аксесуарів. Це допомогло мені і моєму синочку вижити, адже він, відчуваючи мій душевний стан, так само, як і його мама, переживав, що, звичайно, негативно відображалося на його фізичному стані.  

–    На мій погляд, писати картини олійними фарбами важче ніж, скажімо, акриловими, гуашшю, темперою. Чому отак, без спеціальної художньої освіти й відразу олія?

–    На мій погляд, професійно – в сенсі талановито – однаково, якими фарбами малювати. Я спочатку також пробувала писати дешевими акриловими фарбами, а потім, коли мої картини почали розкуповувати, я спонтанно перейшла на олійні і знайшла, що саме вони відповідають моєму художницькому світосприйняттю. Саме цими фарбами я можу свої переживання втілити в той пейзаж, у той образ, який найбільш близький моїм уявленням.

– Як подейкують, стрілянина на Донбасі вщухла, будемо надіятися, що назавжди. Як часто спілкуєтесь із батьками?

– Зараз з нами проживає моя мама, вона активно сприяє мені в моїй творчій роботі, допомагає по гос-подар¬ству. Тато залишився там, ремонтує  хату, порається на садибі. Мобілкою спілкуюся з ним кожний день, бо хоча сьогодні там порівняно тихо, але до повноцінного спокою й миру там, на жаль, ще далеченько..
На жаль, чоловік наразі безробітний, зате, як кажуть, немає лиха без добра: більше часу проводить із синочком, що теж дуже важливо, адже я з головою занурилася в живопис і, відверто кажучи, часу на сім’ю виділяю менше, ніж того хотілося б.

– Останнє традиційне питання: які творчі плани?

– Скажу відверто, якоїсь чіткої перспективної програми стосовно подальшої творчості не маю. Наразі є нестримне бажання творити і вдосконалюватися. Відчуваю, що з кожним днем мені легше твориться. Пишу в середньому по дві картини в день, залежно від натхнення. Не знаю що буде завтра, але нині життя без живопису собі не уявляю.

– Дякую за щиру, відверту розмову. Бажаю  подальшого здоров’я, натхнення і досягнення  вершин у живописній майстерності.

ЕМІЛ ТУРАНІ

 

 

12033723 1663549457215940 1641031441 n

12077505 1663549440549275 314400465 n

12083961 1663549447215941 669314670 n

12086859 1663549433882609 1504142862 n

12092420 1663549410549278 209882165 n

Додати коментар

Не дозволяються нецензурні слова!

Захисний код
Оновити

cc s 3

Контакти

Україна, Закарпатська область

м. Берегово.

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Телефон: (066) 915-41-57

 

Інформація

Копіювання інформації дозволяється тільки зі зворотнім посиланням.

Правила користування сайтом
Реклама на сайті

Copyright

© 2013 Всі права належать beregszasz.com.ua.

Дизайн і розробка: 

Сайт створено веб-студією Best-Studio

best-studio.com.ua

E-mail підписка

Ви маєте можливість підписки за допомогою електронної пошти.